Євген Віхніч

12 жовтня 2023 року під час виконання бойового завдання, вірний військовій присязі, у бою за нашу Батьківщину, виявивши стійкість і мужність, в районі населеного пункту Нововодяне Луганської області загинув військовослужбовець Збройних Сил України, навідник 1-го кулеметного відділення взводу вогневої підтримки 2-ї стрілецької роти військової частини А7085, солдат, наш земляк Віхніч Євген Владиславович, призваний на військову службу по мобілізації 06 травня 2023 року Конотопським районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки Сумської області. Народився Євген Владиславович 30 червня 1990 року в м. Конотоп. Змалку був добрим, щирим і працьовитим. Навчався в Конотопській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №5. Після закінчення 9 класів, вступив до Конотопського професійно-технічного училища №20, де здобув професію електрозварника. З 2009 по 2011 рік працював за спеціальністю на Конотопському заводі «Червоний металіст», з 2011 по 2018 – на заводі ТОВ «Мотордеталь-Конотоп» на посаді токаря. З 2019 року і до початку повномасштабного вторгнення російських агресорів на українську землю, працював на Київському суднобудівно-судноремонтному заводі, а з осені 2022 по березень 2023 продовжив трудову діяльність на підприємстві по виготовленню приладів для опалення та обігріву для фронту та прифронтових зон. Женя з юнацьких років захоплювався музикою. Дуже хотів навчитись грати на гітарі – і навчився. Вдосконалював свої вміння на уроках гри на гітарі в Конотопському центрі дитячо-юнацької творчості. Грав у конотопських рок-гуртах, виступав на міських концертах. Був одружений, виховував двох донечок 10-и та 4-х років. Будував плани на майбутнє, але війна все перекреслила. В квітні 2023 року твердо вирішив піти на службу до лав Збройних Сил України, щоб захищати рідну землю та народ. З 6 травня 2023 року вже гідно ніс службу. Пройшов навчання у в/ч А3321 населеного пункту Гончарівськ, а 08 червня 2023 року був переведений до 66-ї окремої механізованої бригади ім. князя Мстислава Хороброго (А7014). Найважливішим в житті Євгена була його сім’я, його донечки, яких він обожнював. Заради щасливого майбутнього своїх рідних, своєї Батьківщини він пожертвував найціннішим, що є у людини – власним життям. Світла пам'ять про Воїна-Захисника залишиться в серцях рідних близьких та в серцях тих, кому випало пліч-о-пліч з Євгеном захищати Україну. Вічна Слава і Вічна Пам'ятьнашому Жені, Воїну-Герою!